Як підтримати дитину?
Category: Психологічна служба
Готовність дитини до школи. На що варто звернути увагу?
Вступ дитини до школи завжди є переломним моментом у її житті, незалежно від того, в якому віці вона приходить у перший клас: у шість чи в сім років.
Про що насамперед мають пам’ятати батьки майбутнього першокласника? На що бажано звернути їхню увагу під час підготовки дитини до школи? Як відшукати «золоту середину»: підготувати дитину до школи і водночас не відбити в неї бажання вчитися? Та й невже настільки важливо, щоб дитина, йдучи до школи, вже вміла читати та рахувати?
Фізичний розвиток дитини Щоб успішно вчитися, дитині потрібні сили, вона має бути фізично готовою щодня нести ранець чи портфель, сидіти протягом 30–35 хв. на уроці, правильно тримати ручку, писати впродовж тривалого часу тощо. І педагоги, і батьки часто недооцінюють роль сформованості навичок здорового способу життя — фізичний аспект розвитку дитини. Фахівці стверджують, що саме фізичний розвиток є запорукою успішного навчання дитини в школі. Фізична готовність, відповідний стан здоров’я дитини — це одна з основних передумов її успішного навчання в школі. Не можна забувати і про біологічну зрілість — досягнутий рівень дозрівання організму дитини. Біологічно зрілій дитині легше впоратися з фізичними та розумовими навантаженнями, адаптуватися до нових умов, оскільки вона менш вразлива до стресу, збудників дитячих інфекційних хвороб. Бажано також приділити увагу антропометричним показникам дитини (вага, зріст, зміна молочних зубів на постійні тощо).
Психологічна готовність дитини Важливою складовою готовності дитини до школи є її психологічна готовність. Існують різні думки фахівців щодо структури психологічної готовності, однак здебільшого виокремлюють такі її компоненти:
соціальний
емоційно-вольовий
інтелектуальний мотиваційний.
Соціальний компонент
Дитина має розуміти, що в школу вона йде не лише гратися з друзями, а й одержувати нові знання та вміння. Проте навчатися вона буде не сама. У класі здебільшого навчаються близько тридцяти учнів, тож дитина має вміти спілкуватися та працювати в групі. У дитини до початку навчання у школі бажано сформувати:
адекватну самооцінку
потребу в спілкуванні з іншими
уміння приймати інтереси групи дітей уміння
налагоджувати взаємини з однолітками та дорослими
Варто виховувати в дитини не лише лідерські якості та навички, а й уміння за потреби поступатися. Дитина має бути терплячою до інших.
Емоційно-вольовий компонент
Психологічна готовність дитини до школи передбачає розвиток її емоційно-вольової сфери, показники якої свідчать про сформованість відповідного компонента психологічної готовності до навчання в школі. Йдеться зокрема про такі показники, як:
упевненість у собі переважання позитивного настрою
прагнення стримувати негативні емоції
уміння керувати своєю поведінкою
розвиток емоційної стійкості
довільність пізнавальних процесів, зокрема сприймання, мислення, пам’яті, а також уваги довільність поведінки — здатність робити не лише те, що цікаво, а й те, що потрібно, доводити розпочату справу до кінця
Бажано вчити дитину виражати свої думки, емоції та бажання, «читати» емоції та настрій інших, прагнути враховувати це під час взаємодії.
Інтелектуальний компонент Про сформованість інтелектуальної готовності дитини до школи свідчить:
розвинуте сприймання
стійка пізнавальна увага
розвинуті мислення та мисленнєві операції — проявляється у здатності виокремлювати та розуміти важливі ознаки та зв’язки між предметами
здатність відтворювати зразок
оволодіння усним мовленням
розвиток дрібної моторики, зорової координації
розвиток здатності до навчання
Важливо не перевантажувати дитину інформацією, яку вона через свої вікові особливості ще не може повністю сприйняти. Бажано подавати знання дозовано. Інформація має відповідати віковим інтересам дитини.
Одне з основних завдань формування інтелектуального компоненту психологічної готовності дитини до навчання в школі — навчити її слухати та переказувати почуте, відповідати на запитання відповідно до теми. Дорослий, навчаючи дитину, має бути для неї мудрим учителем, наставником, другом.
Поради батькам щодо формування психологічної готовності дитини до школи
Не кожна дитина може успішно навчатися в школі. Шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Насамперед батькам важливо усвідомити, що не потрібно заздалегідь виконувати програму першого класу.
Під час підготовки дитини до школи бажано забезпечити умови для її загального розвитку, зокрема:
Під час підготовки дитини до школи бажано забезпечити умови для її загального розвитку, зокрема:
дбати про фізичне здоров’я дитинизбагачувати життєвий досвід дитини закріплювати побутові навички та розширювати межі самообслуговування і самостійності дитини розвивати мовлення дитини навчати дитину спостерігати, думати, осмислювати побачене та почутеучити дитину висловлювати свою думку та поважати думку інших поступово формувати зацікавленість до навчання і позитивне ставлення до школи
Для чого дитині дитячий садок?
Відвідування дитячого садка є досить важливим кроком для вашої дитини. Це допоможе її здобути навички, на які вона зможе покладатися протягом усього її життя.
У дитячому садку ваша дитина має можливість зростати соціально та емоційно. Її здатність мислити, використовувати і розпізнавати мову, прекрасні моторні навички будуть розвиватися в процесі гри, мистецтва, танцю, музики, руху і взаємодії з іншими людьми.
Найголовніше це те, що ваша дитина навчиться бути ефективним учнем, розвиваючи і розширюючи свої комунікативні навички.
Яку користь отримують діти у дитячому садку
Програма дитячого садка розроблена з метою поліпшення розвитку вашої дитини в таких ключових сферах як:
- соціальні навички, такі як, мирна гра з іншими дітьми, щедрість та вдячність;
- самосвідомість і повага до інших;
- емоційні навички, наприклад, розуміння своїх почуттів;
- мова, грамотність та математичні навички, такі як читання історій і підрахунок об’єктів;
- бажання до навчання і групова діяльність, така, як спілкування, малювання і вироби разом з іншими дітьми свого віку;
- можливість завести нових друзів;
- вплив нових ідей і концепцій.
Дитячий садок дає дитині спілкування
Із 3-4 років, а з 4 – зовсім точно, дитині необхідне спілкування з однолітками. Цю можливість дитині треба надати. Адже якщо дитина не ходитиме в дитячий садок, це ускладнить її адаптацію в шкільному колективі.
У садку діти під час гри навчаються відстоювати свої інтереси, проявляти характер, знаходити друзів і налагоджувати стосунки. Також, що дуже важливо, у дитячому садку дитина вчиться спілкуватися зі сторонніми дорослими. Вчиться довіряти їм, набуває досвіду спілкування.
Підготовка до школи
У дитячому садку з дітьми займаються малюванням, ліпленням, конструюванням, розвитком мовлення та ще багатьма іншими предметами. Тобто в садку дитина розвивається і інтелектуально, і фізично.
І тут уже все залежить від твоїх бажань і можливостей. Можна підшукати такий садок, у якому з дитиною займатимуться і плаванням, і танцями, і навіть йогою. Не кажучи вже про те, що до школи дитина вмітиме читати, лічити, писати та розмовляти англійською.
Самостійність. В саду у дитини з’являється можливість проявити себе, вона більш самостійна, так як поруч немає мами (бабусі), яка за неї прибере іграшки або погодує з ложечки, в саду дитина виконує все те, що необхідно згідно з її віком, у тому числі і доглядає за собою.
Спілкування з іншими дорослими. До початку шкільного віку батьки, звичайно, залишаються єдиними по-справжньому авторитетними дорослими в житті дитини. Але досвід спілкування з вихователями в дитячому садку допомагає дитині в подальшому уникнути труднощів у встановленні відносин зі шкільними вчителями. Малюк дізнається, що крім мами є й інші дорослі, до думки яких треба прислухатись, а іноді і просто підкорятися.
Уроки розлуки
· 
Самі навчіться розлучатися з дитиною: вгамуйте тривогу і докори сумління через рішення вийти на роботу. Якщо мама впевнена, що з її малям у садку все буде гаразд, – так і буде.
· Дорогою розповідайте щось захопливе.
· Будьте чесні з дитиною. Не тікайте! Чітко скажіть: «Я йду на роботу, але я прийду за тобою після того, як ти поїси й поспиш».
· Дайте малюку із собою «талісман»: улюблену іграшку, вашу хустинку.
· Вигадайте ритуали прощання (усе, що відбувається регулярно, – заспокоює). Поцілуйте в кожну щічку, обійміть, дайте «п’ять»…
· Навчіть дитину знайомитися з іншими дітьми, звертатися до них по імені, просити, а не забирати іграшки, у свою чергу, пропонувати іграшки іншим дітям.
· Не піддавайтеся на маніпуляції дитини – плач, умовляння, гнів. Чітко кажіть: «Ти будеш ходити в садок тому, це ти вже великий. А я допоможу тобі».
· Найголовніше – не бійтеся сліз дитини, адже він поки не може реагувати інакше! Не дратуйте дитини своїми сльозами і нервозністю. Багато мам не можуть стримати емоцій при розлученні з дитиною вранці, коли дитина йде до групи.
· Пам’ятайте, що дитячий сад – це перший крок у суспільство, імпульс до розвитку знань дитини про поведінку в суспільстві.
· І ще. За час, проведений у розлуці з мамою, у малюків… немов сідає батарейка. Дитина потребує «підзарядки» – тісного спілкування з мамою. Тому, навіть якщо в домі є інші діти, хоча б півгодини приділіть особисто малюку. Разом погуляйте, почитайте книжку. А ввечері візьміть на руки, поколисайте, зайвий раз обійміть: тілесний контакт обов’язковий! Адже ваше сонечко дуже сумує за вами.
Скільки часу триває адаптаційний період до ЗДО?
Тривалість адаптаційного періоду залежить від
багатьох факторів:
1.
Підготовки до відвідування садка (розповіді про нього, знайомство з вихователями тощо).
2. Фізичного здоров’я (відсутність хронічних хвороб, схильності до застуд).
3. Навичок самостійності (одягання, ходіння «на горщик», володіння виделкою).
4. Режиму дня. Та в середньому терміни звикання становлять:
· у яслах — 7-10 днів;
· у дитячому садку в 3-річному віці — 2-3 тижні;
· у старшому дошкільному віці — трохи більше 1 місяця.
Однак варто пам’ятати, що кожна
дитина — унікальна, й штучно вводити її в заздалегідь
встановлені рамки непотрібно. Можливо, вашій дитині знадобиться більше часу, аби звикнути до умов садочка.
Як почувається дитина в процесі адаптації !
В період звикання до нових обставин психіка та організм малюка перебувають у сильному напруженні. Дитина переживає стрес, що проявляється у вигляді:
·
негативних емоцій (гнів, сум, страх);
·сліз, капризів, агресії; «втрати навичок» — деякі діти можуть «забути», як це користуватися виделкою, ходити «на горщик» тощо;
· зниження соціальної активності;
·погіршення мовлення;
·змін у руховій активності (деякі діти стають надміру активними, інші — уповільненими);
· погіршення або втрати апетиту;
· нічних жахіть;
· ослаблення імунітету.
До того ж, у період адаптації до садочка, як правило, в дітей виникає багато страхів. Найбільш поширеними є:
1. 
Страх розлучатися з мамою.
2. Тривога й дискомфорт від перебування в нових умовах.
3. Страх залишатися з незнайомими, чужими людьми.
4. Тривога, що батьки можуть не прийти. Ці страхи дитини є обґрунтованими, але ресурс на подолання тривог — у кожного дошкільника різний.
Як полегшити адаптацію дитини до ЗДО?
Саме від батьків залежить те, як дитина буде сприймати дошкільний заклад і наскільки швидко пройде адаптація до нього. Рекомендуємо вам такі кроки:
1. Насамперед вгамуйте власну тривогу й докори сумління через рішення вийти на роботу. Якщо мама впевнена, що з її дитиною в дитсадку все буде гаразд, — так і буде.
2. Поясніть дитині, що таке дитячий садочок і навіщо туди ходять діти:
·намагайтеся створити позитивний образ закладу (наприклад, «У дитсадок приходять такі ж діти, як і ти, вони там разом граються, навчаються, їдять»);
пограйте з дитиною «в садочок», розкажіть казку про нього. В нагоді вам стануть книги Ліани Шнайдер і Єви Венцель-Бюрґер «Софійка йде до дитячого садочка». Ці маленькі оповідання допоможуть дитині уявити ситуацію першого походу в дошкільний заклад, приміряти її на себе та поставити батькам питання, які хвилюють.
3. Познайомте дитину з обраним дитячим садком під час прогулянки. Можна спочатку ненадовго заходити з малюком на територію закладу, в групу, щоб він поступово звикав до садочку.
4. Завчасно ознайомтеся з розпорядком дня в дитсадку й поступово вводьте цей режим дня вдома, а також навчайте дитину тому, що може знадобитися в садочку (самостійно одягатися, умиватися, їсти).
5. Заздалегідь познайомте дитину з вихователем групи, до якої ходитиме ваш малюк. Повідомте лікаря й вихователів про особливості стану його здоров’я та характеру.
6. Дайте малюку із собою «талісман»: улюблену іграшку тощо. Вигадайте ритуали прощання (адже все, що відбувається регулярно, — заспокоює). Поцілуйте в кожну щічку, обійміть, дайте «п’ять» чи вигадайте щось особливе й тільки ваше.
7. На честь важливої події в житті дитини (першого походу в садочок) влаштуйте домашнє свято, дозвольте їй відчути радість від дорослішання.
8. Щовечора запитуйте в дитини про те, як пройшов день, що сталося нового й цікавого. Обговорюйте з нею останні події в садочку, розпитуйте про друзів, ігри, заняття, екскурсії.
9. У період адаптації проводьте більше часу разом з малюком, намагайтеся після дитсадка погуляти, почитати книгу разом. Дитина отримає нові враження й зможе відволіктися від негативних переживань. Дуже важливо обіймати дитину (тісний контакт в період адаптації є обов’язковим), говорити, як ви її любите й сумуєте під час розлуки.
З чим пов’язані труднощі в адаптації дитини до умов дошкільного закладу?
1. Невідповідність психологічного й хронологічного віку. Дитині може бути й чотири роки, а за рівнем розвитку самостійності вона ще не переросла період повної психологічної залежності від матері.
2. Надмірна чутливість нервової системи дитини, що зумовлює вразливість, хворобливі реакції на будь-які невизначені ситуації. Часто ці реакції набувають психосоматичного характеру: дитина погано себе почуває, починає часто хворіти.
3. Ускладненість здатності дитини змінювати звичний ритм і спосіб життя. Підготовку до дитячого садка таких дітей варто розпочинати заздалегідь: ходити «в гості» до групи на кілька годин, знайомитися з дітками тощо. До того ж, таким дітям не рекомендується без особливої потреби змінювати групу або вихователя.
5. Неврахування дорослими егоцентричної пізнавальної позиції малюка, яка зумовлює високу навіюваність дошкільника. Так само як дитина приписує свої думки іншим, вона може «заряджатися» чужими оцінками, ставленнями, почуттями. Якщо батьки тривожаться через ходіння до дитсадка, дитина перейматиме їхній стан.
6. Ігнорування потреби в любові дитини. У дошкільника вона має свою специфіку: «мене люблять, якщо я хороший». І садочок дитина може полюбити лише тоді, коли її вважають там хорошою. А якщо нею не задоволені, роблять зауваження, то значить «не люблять». До того ж, критика зовсім не спонукає дитину виправитися, адже через вікові особливості свого мислення дошкільник ще не здатний її проаналізувати і сприймає цілісно.
Техніки заземлення при тривозі та інтенсивних емоціях у дітей
1. Техніка “5-4-3-2-1 почуття”Все, що потрібно для цієї вправи – це відчуття.
Назви:
5 речей, які ти зараз бачиш4 речі, які ти зараз чуєш3 речі, запах яких ти зараз відчуваєш2 речі, до яких ти можеш доторкнутися1 річ, яку ти можеш спробувати на смакДля молодших дітей може бути складно назвати останній пункт (заперечення: “Я зараз нічого не їм”), тому техніку можна модифікувати.
2. Техніка “5-4-3-2-1 Оточення”Якщо у дитини проблема з ідентифікацією почуттів, спробуйте попрацювати з тим, що оточує дитину.
Назви:
5 кольорів, які ти бачиш4 фігури, які ти бачиш3 м’які речі, які ти бачиш2 людини, яких ти бачиш1 книгу, яку ти бачиш
3. Техніка “А, Б, В … в кімнаті”Ця вправа допоможе дитині познайомитися з місцем, в якому вона зараз перебуває. Попросіть її оглянути кімнату і назвати предмети починаючи з першої літери алфавіту.
4. Техніка “Фокус на об’єкті”Тримайте під рукою кілька цікавих предметів з різними текстурами і кольорами. Це можуть бути барвисті камені, кульки або щось ще. Діти можуть тримати предмет в своїх руках і налаштовувати всю свою увагу на предмет. Зверніть увагу дитини на кольори, текстури. Задайте питання. Який цей предмет на дотик? Які кольори ти бачиш?
І т.д.
5. Техніка “Тупоти, тупоти, видихай”Для активного заземлення попросіть дитину тупнути лівою ногою, тупнути правою ногою, а потім глибоко видихнути. Продовжуйте цю зв’язку.